1. Словник української мови в 11 томах

спарування

СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися.

[Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спарування — спарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спарування — -я, с. Дія за знач. спарувати і спаруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спарування — СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах