1. Словник української мови в 11 томах

спасувати

СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹.

СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до пасува́ти².

В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 203);

Дали б мені кувалду до рук — я б показав, що то є за буковинець, ні перед ким не спасував би (Мур., Бук. повість, 1959, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасувати — спа́сувати дієслово недоконаного виду давати худобі з'їдати траву, посіви рідко спасува́ти дієслово доконаного виду в картярській грі; відступити Орфографічний словник української мови
  2. спасувати — I сп`асуватидив. спасати I. II спасув`ати-ую, -уєш. Док. до пасувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спасувати — СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹. СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Відмовитися від подальших зусиль щось зробити. В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (О. Словник української мови у 20 томах