спасівка

СПА́СІВКА, и, ж.

1. розм. Піст, що припадає на кінець літа (з 1 по 15 серпня за старим стилем).

[Меланія Григорівна:] Може, ти лагодишся і в петрівку скоромне їсти? [Трохим:] А їстиму. І в спасівку їстиму… (Кроп., IV, 1960, 195);

У спасівку раз мені в волость треба було. Іду. Надворі так гарно: сонячно, тепло… (Тесл., З книги життя, 1949, 3);

Навіть в розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (Стельмах, І, 1962, 513).

Пристава́ти (приста́ти) мов (як, на́че і т. ін.) му́ха в спа́сівку див. пристава́ти;

Як (мов, немо́в і т. ін.) му́ха (му́хи) в спа́сівку — сердитий, в’їдливий.

— Мені аби була [дівчина] робоча та проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку, — сказав Карпо (Н.-Лев., II, 1956, 266);

Як у спа́сівку солове́йко заспіва́є — ніколи.

[Марися:] Я люблю давно другого, чуєте?.. За вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває! (К.-Карий, І, 1960, 353).

2. Сорт яблук, груш, що достигають у такий час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасівка — спа́сівка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Спасівка — див. піст Успінський Словник церковно-обрядової термінології
  3. спасівка — -и, ж. 1》 Піст, що припадає на літо (з 14 по 29 липня). 2》 Сорт яблук, груш, що достигають у такий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спасівка — СПА́СІВКА, и, ж. 1. розм. Піст, що припадає на кінець літа (з 14 по 28 серпня за новим стилем). [Меланія Григорівна:] Може, ти лагодишся і в петрівку скоромне їсти? [Трохим:] А їстиму. І в спасівку їстиму... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. спасівка — як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха (му́хи) у Спа́сівку; як (мов, ні́би і т. ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт. 1. Хтось злий, сердитий, уїдливий і т. ін. Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр.. присл..). 2. зі сл. злий, серди́тий, кусли́вий і... Фразеологічний словник української мови
  6. спасівка — Спа́сівка, -вки, -вці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спасівка — Спасівка, -ки ж. 1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 482. 2) Сортъ грушъ или яблокъ. Словник української мови Грінченка