спаювати
СПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. З’єднувати паянням; злютовувати.
При обриванні проводи зрощуються, для чого необхідно зачистити їх кінці, спаяти і ізолювати стрічкою (Підручник шофера.., 1960, 184);
// З’єднувати плавленням.
2. перен. Об’єднувати в одно нерозривне ціле; з’єднувати;
// Робити монолітним, монолітнішим; згуртовувати.
Одна мета спаяла нас (Сос., І, 1957, 395).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спаювати — спа́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спаювати — -юю, -юєш, недок., спаяти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 З'єднувати паянням. || З'єднувати плавленням. 2》 перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; з'єднувати. || Робити монолітним, монолітнішим; згуртовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаювати — СПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. З'єднувати паянням; злютовувати. При обриванні проводи зрощуються, для чого необхідно зачистити їх кінці, спаяти і ізолювати стрічкою (з навч. літ.); // З'єднувати плавленням. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- спаювати — ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови