1. Словник української мови в 11 томах

спаяний

СПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спая́ти.

В єгипетських пірамідах знайдено золоті речі, спаяні оловом і золотом (Знання.., 2, 1966, 30);

У віршах поета [М. П. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (Іст. укр. літ., II, 1956, 516);

Народи соціалістичних республік, спаяні спільною боротьбою за єдині цілі, добровільно створили у грудні 1922 року на принципах повної рівності єдину могутню державу (Ком. Укр., 7, 1968, 32);

*Образно. Небо — прозора льодяна скеля, слизька, холодна,.. наглухо спаяна морозом,— не проб’єш, не розломиш (Тют., Вир, 1964, 470);

// У знач. прикм.

Колгосп — наш спільний дім, наша сім’я. І сім’я ця мусить бути дружною, спаяною. Кожний за всіх і всі за одного (Ком. Укр., 12, 1969, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаяний — спа́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спаяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спаяти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаяний — СПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спая́ти. В єгипетських пірамідах знайдено золоті речі, спаяні оловом і золотом (з наук.-попул. літ.); У віршах поета [М. П. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (з навч. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах