1. Словник української мови в 11 томах

спаяність

СПА́ЯНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. спа́яний.

Він розповів про пригоди «Лахтака», про товариську спаяність штурманів і матросів, механіків, машиністів і кочегарів (Трубл., І, 1955, 431).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаяність — спа́яність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спаяність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. спаяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаяність — СПА́ЯНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. спа́яний. Він розповів про пригоди “Лахтака”, про товариську спаяність штурманів і матросів, механіків, машиністів і кочегарів (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  4. спаяність — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови