1. Словник української мови в 11 томах

спектрограф

СПЕКТРО́ГРАФ, а, ч.

1. Оптичний прилад, признач. для фотографування спектрів.

Прилад, в якому спектр виходить на фотопластинці, називається спектрографом (Курс фізики, III, 1956, 324);

З допомогою спектрографа можна визначати склад і зволоженість грунтів (Наука.., 10, 1971, 5).

2. Прилад для аналізу частотного складу коливань механічного та електромагнітного походження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спектрограф — спектро́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спектрограф — -а, ч. 1》 Оптичний прилад, признач. для фотографування спектрів. 2》 Прилад для аналізу частотного складу коливань механічного та електромагнітного походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спектрограф — СПЕКТРО́ГРАФ, а, ч. Спектральний прилад який застосовують в оптичній спектроскопії, спектральному аналізі, астрофізиці. Прилад, в якому спектр виходить на фотопластинці, називається спектрографом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. спектрограф — спектро́граф (від спектро... і ...граф) прилад для реєстрації оптичних спектрів. Словник іншомовних слів Мельничука