1. Словник української мови в 11 томах

спекуляція

СПЕКУЛЯ́ЦІЯ¹, ї, ж.

1. Скуповування та перепродаж цінностей (цінних паперів, товарів, майна і т. ін.) з нестійким курсом для одержання зиску на різниці в курсі, в цінах.

Інфляція призводить до зростання спекуляції золотом та іноземною валютою (Вісник АН, 6, 1957, 19);

Роздивилась [Клавда] по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (Вільде, Сестри.., 1958, 454);

// Незаконне скуповування та перепродаж товарів за підвищеними цінами для наживи.

Всі оті розмови про спекуляцію городиною — не що інше, як плітки (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 151).

∆ Біржова́ спекуля́ція — фінансова операція, що полягає в скуповуванні та перепродажу біржових цінностей для одержання зиску на різниці в курсі; біржова гра на підвищення або пониження курсу цінних паперів.

З головою пірнув [Колінз] у біржові спекуляції (Рибак, Час.., 1960, 333).

2. перен. Розрахунок, намір, що грунтується на використанні чогось з корисливою метою.

Заперечення або прикриття класової боротьби є найгірший вид лицемірства в політиці, є спекуляція на темноті і забобонах найбільш нерозвинених верств народу.. (Ленін, 23, 1972, 248).

СПЕКУЛЯ́ЦІЯ², ї, ж., книжн. Філософська умоглядна побудова.

Ідеалістичні спекуляції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спекуляція — Спекуля́ція: — положення, засноване на абстрактних умовисновках [47] Словник з творів Івана Франка
  2. спекуляція — спекуля́ція 1 іменник жіночого роду скуповування та перепродаж спекуля́ція 2 іменник жіночого роду умоглядна побудова Орфографічний словник української мови
  3. спекуляція — [спеикул’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. спекуляція — I -ї, ж. 1》 Скуповування та перепродаж цінностей (цінних паперів, товарів, майна і т. ін.) з нестійким курсом для одержання зиску на різниці в курсі, цінах. || Незаконне скуповування та перепродаж товарів за підвищеними цінами для наживи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спекуляція — СПЕКУЛЯ́ЦІЯ¹, ї, ж. 1. Скуповування товарів в умовах дефіциту й перепродаж їх за підвищеними цінами для отримання прибутку. Всі оті розмови про спекуляцію городиною – не що інше, як плітки (М. Словник української мови у 20 томах
  6. спекуляція — (англ. sреculаtіоп) 1. торгівля, біржова угода, розрахована на легку й швидку наживу. 2. скуповування, перепродаж товарів та інших предметів за підвищеними цінами з метою наживи. 3. розрахунок, намір, спрямований на використання будьчого з корисливою метою. Економічний словник
  7. спекуляція — спекуля́ція (від лат. speculatio – вистежування, виглядання) 1. Торгівля, біржова угода, розрахована на легку й швидку наживу. 2. В СРСР злочин, що полягає в скуповуванні та перепродажу товарів або інших предметів з метою наживи. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. спекуляція — Намагання одержати прибуток через угоду трансакцію купівля-продаж згідно з засадою: купити дешево, продати дорого; в ринковій економіці така поведінка раціональна; в економіці соціалістичній... Універсальний словник-енциклопедія
  9. спекуляція — ПЕРЕПРО́ДАЖ (продаж купленого раніше), ПЕРЕПРО́ДУВАННЯ, ВІДПРО́ДАЖ рідше. Борис Кулик був сином якогось зайшлого у наші краї славгородського купця, який промишляв перепродажем худоби (М. Словник синонімів української мови
  10. спекуляція — Спекуля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. спекуляція — рос. спекуляция купівля-продаж товарів, акцій, облігацій, валюти з метою отримання прибутку, який виникає у зв'язку з різницею між ціною купівлі і ціною продажу. Така С. (біржова, валютна) в умовах ринкової економіки не розглядається як протизаконна, а є звичайною формою біржової гри. Eкономічна енциклопедія