1. Словник української мови в 11 томах

спецівка

СПЕЦІ́ВКА, и, ж., розм. Спеціальний одяг (куртка, комбінезон, халат і т. ін.) для роботи на виробництві.

В кутку малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (Коч., II, 1956, 537);

На ньому була шахтарська спецівка (Гур., Наша молодість, 1949, 107);

Йдучи на роботу, Гнат одягає парусинову спецівку, наскрізь промащену мастилами (Чорн., Визвол. земля, 1950, 16);

*Образно. Раніше гранатовий камінь вважався лиш дорогоцінною прикрасою, а нині вчені вирішили одягнути його в робочу спецівку (Рад. Укр., 11.II 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спецівка — спеці́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спецівка — -и, ж., розм. Спеціальний одяг (куртка, комбінезон, халат і т. ін.) для роботи на виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спецівка — СПЕЦІ́ВКА, и, ж., розм. Спеціальний одяг (звичайно у вигляді куртки) для роботи на виробництві. В кутку малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (І. Кочерга); На ньому була шахтарська спецівка (О. Словник української мови у 20 томах