спинок
СПИ́НОК, нку, ч.:
◊ Нема́ (нема́є) спи́нку кому — те саме, що Нема́ (нема́є) впи́ну (упи́ну) ( див. нема́).
Нема краю тихому Дунаю, Нема спинку вдовиному синку (Чуб., V, 1874, 275).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спинок — спи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спинок — -нку, ч. Зупинка, затримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спинок — СПИ́НОК, нку, ч.: ◇ Нема́ (нема́є) спи́нку див. нема́. Словник української мови у 20 томах
- спинок — Спинок, -нку м. ум. отъ спин. Словник української мови Грінченка