спинок

СПИ́НОК, нку, ч.:

Нема́ (нема́є) спи́нку кому — те саме, що Нема́ (нема́є) впи́ну (упи́ну) ( див. нема́).

Нема краю тихому Дунаю, Нема спинку вдовиному синку (Чуб., V, 1874, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинок — спи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спинок — -нку, ч. Зупинка, затримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинок — СПИ́НОК, нку, ч.: ◇ Нема́ (нема́є) спи́нку див. нема́. Словник української мови у 20 томах
  4. спинок — Спинок, -нку м. ум. отъ спин. Словник української мови Грінченка