1. Словник української мови в 11 томах

спиртомір

СПИРТОМІ́Р, а, ч.

1. Прилад для вимірювання міцності спиртових розчинів.

2. розм. Людина, що торгує спиртними напоями.

Вчора одержували платню, й орський спиртомір маркітант Попов мав на цілу ніч роботи (Коз., Зол. грамота, 1939, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спиртомір — спиртомі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спиртомір — -а, ч. 1》 Прилад для визначення вмісту спирту в спиртових розчинах. 2》 розм. Людина, що торгує спиртними напоями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спиртомір — СПИРТОМІ́Р, а, ч. 1. Прилад для вимірювання міцності спиртових розчинів. 2. розм. Людина, що торгує спиртними напоями. Вчора одержували платню, й орський спиртомір маркітант Попов мав на цілу ніч роботи (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  4. спиртомір — Спиртомі́р, -ра, -мі́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)