список

СПИ́СОК, ску, ч.

1. Письмовий перелік кого-, чого-небудь.

Пани зраділи, і зразу пішли писатись уставні грамоти та списки. Хто йшов на викуп. Хто зоставався на оброці (Мирний, IV, 1955, 204);

Прошу.. подати мені список книжок, які мають перекладатися (Коцюб., III, 1956, 123);

Шляхтичів карали безчестям. Їх.. записували до ганебних списків, щоб позбавити їх на наступному соймі шляхетства і честі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 551);

До школи повалила малеча, якої навіть у вчительських списках не було (Стельмах, II, 1962, 100);

Роздавали [зброю] по списку, записуючи номери (Гончар, Людина.., 1960, 77);

// Число, склад кого-, чого-небудь.

Гіперболічний елемент.. не суперечить реалістичному мистецтву, а є його складовою частиною,— інакше нам довелося б викреслити із списку реалістів Міцкевича, Гоголя, Щедріна, Маяковського (Рильський, IX, 1962, 230).

Ти́тульний спи́сок див. ти́тульний;

Чо́рні спи́ски див. чо́рний.

2. Документ, який містить перелік певних відомостей.

Трудовий список.

∆ Послужни́й спи́сок див. послужни́й;

Формуля́рний спи́сок див. формуля́рний.

3. Рукописна копія чого-небудь.

Я не бачив і не знаю, чи є у вас справдешній список переробленого в думу «Слова» (Мирний, V, 1955, 427);

Вірш «Я не нездужаю, нівроку…» [Т. Шевченка] не призначався до друку й поширювався у списках (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 510).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

список

Значення в інших словниках