1. Словник української мови в 11 томах

спитуватися

СПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати.

Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Вовчок, І, 1955, 127);

Марно спитувались [Оврам і Демид] одурити й спантеличити премудрого Козака Мамая (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спитуватися — спи́туватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спитуватися — -уюся, -уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спитуватися — СПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Марко Вовчок); Марно спитувались [Оврам і Демид] одурити й спантеличити премудрого Козака Мамая (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. спитуватися — Спитуватися, -туюся, -єшся гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60). Словник української мови Грінченка