сплавний

СПЛАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до сплаву ( див. сплав² 1).

Сплавний період;

// Придатний для сплаву; признач. для нього.

Заготовлену в лісі деревину перевозять до споживачів по сплавних ріках і залізницями (Ек. геогр. СРСР, 1957, 54);

День і ніч води Київського сплавного рейду бороздять невеликі потужні катери, які формують каравани лісу для сплаву по Дніпру (Колг. село, 3.VІІ 1954, 3);

// Який доставляється сплавом, який сплавляють.

Ополудні Варвара перейшла місток через Протву, всю загачену набряклим і почорнілим сплавним лісом (Перв., Дикий мед, 1963, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплавний — сплавни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сплавний — Сплавни́й. Судноплавний. Всюди здоровий клімат, всюди великі простори плодоносних піль, степів та лугів, розложених над сплавними ріками, як: Дніпро, Буг, Дністер і Прут (Б., 1895, 27, 1) // пол. spławny — 1) судноплавний, spławna rzeka — судноплавна річка, 2) заст. сплавний. Українська літературна мова на Буковині
  3. сплавний — -а, -е. Стос. до сплаву (див. сплав II 1)). Сплавний період. || Придатний для сплаву; признач. для нього. || Який доставляється сплавом, якого сплавляють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сплавний — СПЛАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до сплаву (див. сплав² 1). Сплавний період; // Придатний для сплаву; признач. для нього. Заготовлену в лісі деревину перевозять до споживачів по сплавних ріках і залізницями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. сплавний — Спла́вни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сплавний — Сплавний, -а, -е Судоходный, сплавный. Словник української мови Грінченка