1. Словник української мови в 11 томах

сплоджений

СПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до сплоди́ти.

Дріади напевно не вміли співати пісні, сплодженої над берегами Прута чи то Черемоша (Фр., III, 1950, 89);

Зачекав [І. Франко] хвилину і потім знову почав читати свої печальні сонети, сплоджені його тугою в цій тісній казні (Сміл., Сад, 1952, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплоджений — спло́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сплоджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до сплодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплоджений — СПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до сплоди́ти. Дріади напевно не вміли співати пісні, сплодженої над берегами Прута чи то Черемоша (І. Франко); Зачекав [І. Франко] хвилину і потім знову почав читати свої печальні сонети, сплоджені його тугою в цій тісній казні (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах