1. Словник української мови в 11 томах

сплодитися

СПЛОДИ́ТИСЯ, спло́диться, док., розм.

1. З’явитися, виникнути.

У його голові сплодилася гірка думіка.

2. Виснажитися, перестати родити (про землю).

— А знаєш, Грицьку,— вмішається одутлий Матня,— чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилась, ні! То бог тебе карає… (Мирний, І, 1949, 402).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплодитися — сплоди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сплодитися — сплодиться, док., розм. 1》 З'явитися, виникнути. 2》 Виснажитися, перестати родити (про землю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплодитися — СПЛОДИ́ТИСЯ, спло́диться, док., розм. 1. З'явитися, виникнути. Думка про таке видання сплодиласі в голові Шевченка геть раніш, і сплодили її перш за все малюнки Штернберга (О. Кониський). 2. Виснажитися, перестати родити (про землю). Словник української мови у 20 томах
  4. сплодитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. сплодитися — Сплоди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні! Мир. ХРВ. 399. Словник української мови Грінченка