1. Словник української мови в 11 томах

сплутування

СПЛУ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. сплу́тувати і сплу́туватися.

Піднімають тресту руками або граблями, не допускаючи сплутування стебел (Колг. Укр., 7, 1956, 30);

Давні ы та і за вимовою, очевидно, злилися в одну фонему и. Про це свідчить часте сплутування літери ы з і (и) (Літ. Укр., 1.ІХ 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплутування — сплу́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сплутування — -я, с. Дія за знач. сплутувати і сплутуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплутування — СПЛУ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. сплу́тувати і сплу́туватися. Піднімають тресту руками або граблями, не допускаючи сплутування стебел (із журн.); Спутування схожих за звучанням слів. Словник української мови у 20 томах