сповага
СПОВА́ГА, присл., розм. Те саме, що пова́гом.
П’ятірка сивих плотарів Сиділа в тінях яворів, Варили кашу на триніжку, А молодий «козячу ніжку» Смоктав і річ сповага вів (Мал., Звенигора, 1959, 330);
Ярема заряджав рушниці і передавав їх Парамонові, а той сповага бив по вершниках (Кочура, Зол. грамота, 1960, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповага — спова́га прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- сповага — див. поволі Словник синонімів Вусика
- сповага — присл., розм. Те саме, що повагом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповага — СПОВА́ГА, присл., розм. Те саме, що по́вагом. П'ятірка сивих плотарів Сиділа в тінях яворів, Варили кашу на триніжку, А молодий “козячу ніжку” Смоктав і річ сповага вів (А. Малишко); Ярема заряджав рушниці і передавав їх Парамонові, а той сповага бив по вершниках (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах