1. Словник української мови в 11 томах

сповідувати

СПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчення.

Він [папа Пій IX] засуджував свободу совісті, тобто право сповідувати ту чи іншу релігію або зовсім не визнавати її (Нова іст., 1956, 201).

2. перен. Відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, якісь погляди, переконання.

Більшість учених капіталістичних країн дуже далека від діалектичного матеріалізму, їх філософські погляди непослідовні, багато хто з них свідомо сповідує ідеалізм, який нав’язує їм буржуазне суспільство (Ком. Укр., 2, 1967, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідувати — (дотримуватися якоїсь релігії, віри) визнавати. Словник синонімів Полюги
  2. сповідувати — спові́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сповідувати — [споув’ідуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. сповідувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчення. 2》 перен. Відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, якісь погляди, переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сповідувати — СПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., що. 1. Відкрито дотримуватися чкої-небудь релігії, якогось віровчення. Він [папа Пій IX] засуджував свободу совісті, тобто право сповідувати ту чи іншу релігію або зовсім не визнавати її (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. сповідувати — СПОВІ́ДУВАТИ (дотримуватися якоїнебудь релігії, якогось віровчення), ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЙМА́ТИ (ставати послідовником якогось віровчення). — Док.: ви́знати, прийня́ти. Вимирали звільна старці, тямущі давньої віри, а хоч деякі й жили ще, то вже не сміли визнавати її відверто (І. Франко). Словник синонімів української мови