1. Словник української мови в 11 томах

сподар

СПОДА́Р, я́, ч., розм.

1. Те саме, що госуда́р.

За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап (Котл., І, 1952, 195);

В римській ідольській землі Се беззаконіє творилось. Либонь за Декія царя? Чи за Нерона сподаря? (Шевч., II, 1963, 281).

2. Те саме, що госпо́дар.

Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте (Сл. Гр.);

*Образно. Оддихай собі, степе-сподарю, досита, І дивись крізь туман, як ключами-стадами Журавлі линуть в вирій до нового літа (П. Куліш, Вибр., 1969, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподар — спода́р іменник чоловічого роду, істота государ розм. Орфографічний словник української мови
  2. сподар — -я, ч., розм. 1》 Те саме, що государ. 2》 Те саме, що господар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сподар — СПОДА́Р, я́, ч., розм. 1. рідко. Те саме, що госуда́р. За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап (І. Котляревський); В римській ідольській землі Се беззаконіє [беззаконня] творилось. Либонь за Декія царя? Чи за Нерона сподаря? (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. сподар — Спода́р, -ря́ = госпо́дар Правописний словник Голоскевича (1929 р.)