1. Словник української мови в 11 томах

спозирати

СПОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст.

1. на кого— що. Поглядати.

Панночка тільки обертається туди-сюди та на все цікавим оком спозирає (Вовчок, І, 1955, 103);

Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (Гончар, Бригантина, 1973, 111).

2. за ким. Стежити.

Став помічати — мій колега спозирає за мною. Глянувши якось увечері у вікно, я загледів, як блиснула кокарда… (Вас., II, 1959, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спозирати — спозира́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спозирати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. спозирати — -аю, -аєш, недок. 1》 на кого – що. Поглядати. 2》 за ким. Стежити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спозирати — СПОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. на кого – що. Поглядати. Панночка тільки обертається туди-сюди та на все цікавим оком спозирає (Марко Вовчок); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар). 2. за ким. Стежити. Словник української мови у 20 томах
  5. спозирати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. спозирати — Спозира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)