спокутуючий

СПОКУ́ТУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до споку́тувати.

Зуміли [постановники фільму «Наймичка»] пробудити в артистці.. всі почуття Ганни — закоханої, неприкаяної, спокутуючої, потайної матері, наймички (Рад. Укр., 6.II 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокутуючий — СПОКУ́ТУЮЧИЙ, а, е, рідко. Який спокутує. Зуміли [постановники фільму “Наймичка”] пробудити в артистці .. всі почуття Ганни – закоханої, неприкаяної, спокутуючої, потайної матері, наймички (з газ.). Словник української мови у 20 томах