1. Словник української мови в 11 томах

споловинити

СПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь.

— Ось вони, капосні! Тут і Кошиків розбишака! — Задорожній наблизився до хлопців. — Я не розбишака! — А силосну яму хто споловинив? А Олежка хто мало не втопив? — Задорожній позирав то на Віктора, то на сина головного інженера (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споловинити — сполови́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. споловинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споловинити — СПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь. – Ось вони, капосні! Тут і Кошиків розбишака! – Задорожній наблизився до хлопців. – Я не розбишака!... Словник української мови у 20 томах