1. Словник української мови в 11 томах

сполошний

СПОЛОШНИ́Й, а́, е́. Стос. до сполоху ( див. спо́лох¹).

За центральну кульмінацію другої частини симфонії [Б. Лятошинського] править її середній епізод, що вривається зненацька.. То і сполошний дзвін тривоги, і кривавий зойк битви (Мист., 3, 1969, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполошний — сполошни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сполошний — -а, -е. Стос. до сполоху (див. сполох I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполошний — СПОЛОШНИ́Й, а́, е́. Стос. до сполоху (див. спо́лох¹). За центральну кульмінацію другої частини симфонії [Б. Лятошинського] править її середній епізод, що вривається зненацька .. То і сполошний дзвін тривоги, і кривавий зойк битви (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах