сполучність

Значення в інших словниках

1. сполучність — сполу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. сполучність — В українській мові, як і в інших мовах, одні й ті самі слова можуть утворювати притаманні мові словосполучення, а можуть являти собою сполучення слів сумнівні й безперечно неприйнятні. Літературне слововживання
3. сполучність — -ності, ж. Здатність, можливість поєднуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сполучність — СПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Здатність, можливість поєднуватися. За останні два роки вивчено породи [бройлерів] на кращу сполучність щодо результатів схрещування (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах