1. Словник української мови в 11 томах

спонукуваний

СПОНУ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до спону́кувати.

Революцію можуть робити тільки маси, спонукувані глибокими економічними потребами (Ленін, 14, 1971, 220);

Спонукуваний нетерплячкою, Олекса швидко подався в другий кінець гін (Добр., Тече річка.., 1961, 179);

Кінь, не спонукуваний і не гнаний, сам наддав ходи, полетів і геть божевільно (Загреб., Диво, 1968, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонукуваний — спону́куваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спонукуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до спонукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спонукуваний — СПОНУ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спону́кувати. Спонукуваний нетерплячкою, Олекса швидко подався в другий кінець гін (С. Добровольський); Кінь, не спонукуваний і не гнаний, сам наддав ходи, полетів і геть божевільно (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах