1. Словник української мови в 11 томах

спотворювач

СПОТВО́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь.

Пристрасно і гнівно Ленін виступив проти спотворювачів марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 100);

Спотворювач істини; Спотворювач фактів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотворювач — спотво́рювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спотворювач — -а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь. Спотворювач фактів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спотворювач — СПОТВО́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь. Спотворювач істини; Спотворювач фактів. Словник української мови у 20 томах
  4. спотворювач — ПЕРЕКРУ́ЧУВАЧ, СПОТВО́РЮВАЧ. Перекручувач теорії; Спотворювач фактів. Словник синонімів української мови