1. Словник української мови в 11 томах

спохів

СПО́ХІВ, хо́ву, ч., діал. Схил.

На обривистім спохові Чорної гори побачив [Іванко] двох людей (Фр., VIII, 1952, 317);

По легкім спохові бляшаного даху збіг [Панталаха] на сам [самий] краєчок (Фр., II, 1950, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спохів — Не крутий схил (гори) [II] — схил гори; [IV] — Спохів — схил: «Пустилися чвалом по спохові горбика в напрямі до поля» (144); редакція сплутала його з прислівником спохова та пояснила всупереч словникові Желехівського: «Спохова — схил» (504). [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. спохів — -хову, ч., діал. Схил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спохів — СПО́ХІВ, хо́ву, ч., діал. Схил. На обривистім спохові Чорної гори побачив [Іванко] двох людей (І. Франко); По легкім спохові бляшаного даху збіг [Панталаха] на сам [самий] краєчок (І. Франко). Словник української мови у 20 томах