1. Словник української мови в 11 томах

справдовування

СПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. справдо́вуватися.

Онися обернулась і прикусила язика: в одчинених дверях стояв Балабуха, а за ним в сінях стояла Олеся й насмішкувато дивилась на всю ту справу та справдовування (Н.-Лев., III, 1956, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справдовування — справдо́вування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. справдовування — -я, с., розм. Дія за знач. справдовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справдовування — СПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. справдо́вуватися. Онися обернулась і прикусила язика: в одчинених дверях стояв Балабуха, а за ним в сінях стояла Олеся й насмішкувато дивилась на всю ту справу та справдовування (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах