1. Словник української мови в 11 томах

справляння

СПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. справля́ти 3, 5.

— Мені здається, що можна не завдавати собі великого клопоту з виправою. Ще буду мати час до справляння строїв (Л. Укр., III, 1952, 505).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справляння — справля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. справляння — -я, с. Дія за знач. справляти 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справляння — СПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. справля́ти 3, 5. – Мені здається, що можна не завдавати собі великого клопоту з виправою. Ще буду мати час до справляння строїв (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. справляння — Справля́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)