1. Словник української мови в 11 томах

сприймаючий

СПРИЙМА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сприйма́ти;

// У знач. прикм.

І. П. Павлов показав, що вся мозкова кора являє собою суцільну сприймаючу поверхню, яка складається з ряду сприймаючих ділянок, що дістали назву аналізаторів (Курс патології, 1956, 21);

// у знач. ім. сприйма́ючий, чого, ч. Той, хто сприймає, або те, що сприймає що-небудь.

Кутова швидкість відносного руху об’єкта і сприймаючого є міра сприймання швидкості цього руху (Рад. психол. наука.., 1958, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприймаючий — СПРИЙМА́ЮЧИЙ, а, е. Який сприймає щось; // у знач. ім. сприйма́ючий, чого, ч. Той, хто сприймає, або те, що сприймає що-небудь. Кутова швидкість відносного руху об'єкта і сприймаючого є міра сприймання швидкості цього руху (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах