1. Словник української мови в 11 томах

спринтер

СПРИ́НТЕР, а, ч. Бігун, плавець і т. ін. на коротку дистанцію.

Тепер придивився, — нене моя! — там футболіст, там штангіст, там стрибун, там снайпер, там — спринтер (Вишня, І, 1956, 399);

Після урочистого відкриття змагань на бігові доріжки стадіону вийшли кращі спринтери Радянського Союзу (Рад. Укр., 19.IX 1950, 4);

*У порівн. Під поглядами глядачів стаю несхожим сам на себе: меткий, сміливий, холоднокровний і швидкий, мов спринтер (Ю. Янов., II, 1954, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спринтер — спри́нтер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спринтер — -а, ч. Бігун, плавець і т. ін. на коротку дистанцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спринтер — (спорт) бігун Словник чужослів Павло Штепа
  4. спринтер — СПРИ́НТЕР, а, ч. Спортсмен, який займається спринтом. Тепер придивився, – нене моя! – там футболіст, там штангіст, там стрибун, там снайпер, там – спринтер (Остап Вишня); Кращі спринтери світу; * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. спринтер — спри́нтер (англ. sprinter) бігун, гонщик, плавець тощо на короткі дистанції. Словник іншомовних слів Мельничука