1. Словник української мови в 11 томах

спричинювати

СПРИЧИ́НЮВАТИ див. спричиня́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спричинювати — спричи́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спричинювати — див. спричиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спричинювати — СПРИЧИ́НЮВАТИ див. спричиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спричинювати — СПРИЧИНЯ́ТИ що (бути причиною появи чого-небудь), СПРИЧИ́НЮВАТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ЗУМО́ВЛЮВАТИ, ДАВА́ТИ, ПРИНО́СИТИ, НЕСТИ, СІ́ЯТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого (доводити до яких-небудь наслідків); ПРИЗВО́ДИТИ до чого, ЗАПОДІ́ЮВАТИ що, ЗАВДАВА́ТИ чого... Словник синонімів української мови