спробний

СПРО́БНИЙ, а, е. Те саме, що про́бний.

Цех випустив першу спробну партію хромомагнезитової цегли (Рад. Укр., 4.III 1949, 3);

У спробну мить, припавши до ріллі, Відчуєш ти живе тепло землі, Мов до грудей тебе пригорне мати (Перв., І, 1958, 563);

Запах несвіжої риби можна визначити при спробному варінні шматочка риби в закритій посудині (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).

Спро́бний ка́мінь — те саме, що Про́бний ка́мінь ( див. про́бний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спробний — спро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спробний — -а, -е. Те саме, що пробний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спробний — СПРО́БНИЙ, а, е. Те саме, що про́бний. Цех випустив першу спробну партію хромомагнезитової цегли (з газ.); У спробну мить, припавши до ріллі, Відчуєш ти живе тепло землі, Мов до грудей тебе пригорне мати (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. спробний — Спро́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)