1. Словник української мови в 11 томах

спрокволу

СПРОКВО́ЛУ, присл. Те саме, що спрокво́ла.

Ксьондз і пан Впрягають хлопців у ридван, Щоб їхать бистро, не спрокволу, До лупанару чи костьолу (Рильський, Україна, 1938, 14);

Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Вільде, Сестри.., 1958, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрокволу — спрокво́лу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спрокволу — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. спрокволу — присл. Те саме, що спроквола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спрокволу — СПРОКВО́ЛУ, присл. Те саме, що спрокво́ла́. Ксьондз і пан Впрягають хлопців у ридван, Щоб їхать бистро, не спрокволу, До лупанару чи костьолу (М. Рильський); Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  5. спрокволу — ПРОТЯ́ЖНО (розтягуючи слова, звуки), ПРОТЯ́ГЛО, ПРО́ТЯГОМ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВО розм., СПРОКВОЛА розм., СПРОКВО́ЛУ розм., ПРОКВО́ЛИСТО розм., НАРО́ЗТЯГ розм., ВИТЯ́ЖНО діал. Біля церкви сумно і протяжно затрубив вартовий (Мирослав Ірчан); — Щ-о-о?... Словник синонімів української мови