спрямовуватися

СПРЯМО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРЯМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Іти, рухатися в який-небудь бік, у якомусь напрямку.

Характерною особливістю блискавки є її властивість спрямовуватись до тіл, які з’єднані з землею і добре проводять електрику (Наука.., 7, 1961, 61);

Понурий заброда, вигукнувши свої слова про нищення, спрямувався одразу до кутка (Загреб., Диво, 1968, 47);

// Націлюватися перев. чим-небудь кудись.

Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі (Гончар, IV, 1960, 60);

Щохвилини могла ввійти в бухту [Одеси] й вся ескадра Антанти — і сотні жерл далекобійної морської артилерії спрямуються на квартали міста (Смолич, V, 1959, 194);

// перен. Зосереджуватися на чому-небудь (про зусилля, енергію, здібності і т. ін.).

Його темний розум завжди спрямовувався на одне: зберегти все в господарстві і вціліти (Літ. Укр., 5.IX 1967, 3);

Енергія і розум радянських людей спрямовуються на розв’язання нових великих завдань комуністичного будівництва (Ком. Укр., 10, 1967, 10);

// перен. Направлятися проти кого-, чого-небудь, на когось, щось.

Пролетаріат безперечно буде вождем руху, який спрямовується проти світового імперіалізму (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 14);

Почали проробляти [Надійку] на нарадах і засіданнях, на неї спрямовувалося невдоволення робітниць, у яких знизився заробіток (Коз., Листи.., 1967, 223).

2. тільки недок. Пас. до спрямо́вувати.

Господарське життя СРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства (Конст. СРСР, 1977, 4);

Сковорода жив в історичну епоху, коли ідеологічне життя суспільства значною мірою спрямовувалося церквою (Наука.., 11, 1969, 18).