спуганий

СПУ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до спугну́ти;

// У знач. прикм.

Дрімота одлетіла, немов спугана птиця, і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Вовчок, І, 1955, 341).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуганий — СПУ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до спугну́ти; // у знач. прикм. Дрімота одлетіла, немов спугана птиця, і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах