1. Словник української мови в 11 томах

спушування

СПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спу́шувати.

— Додому збираєшся, Дмитре?.. — Ні, до напарника поспішаю. Він сьогодні закінчує спушування міжрядь (Рад. Укр., 20.VІ 1961, 2);

Після сівби йде догляд за рослинами — боротьба зі шкідниками та бур’янами, спушування та підгортання (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спушування — спу́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спушування — -я, с. Дія за знач. спушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спушування — СПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спу́шувати. – Додому збираєшся, Дмитре?.. – Ні, до напарника поспішаю. Він сьогодні закінчує спушування міжрядь (з газ.); Після сівби йде догляд за рослинами – боротьба зі шкідниками та бур'янами, спушування та підгортання (із журн.). Словник української мови у 20 томах