1. Словник української мови в 11 томах

співвідношення

СПІВВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємне відношення, взаємний зв’язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ.

Після другої світової війни змінилося співвідношення сил між капіталізмом і соціалізмом на користь соціалізму (Тич., III, 1957, 327);

Останнім часом багато написано з приводу розуміння співвідношення творчого методу і світогляду художника (Мист., 5, 1957, 3);

У співвідношенні висот даху і стін жилої будівлі завжди переважала [на Україні] величина даху (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвідношення — співвідно́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співвідношення — Взаємовідношення, взаємний зв'язок <�залежність>, ок. співзв'язок, співзалежність; п! ПРОПОРЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. співвідношення — [сп'іўв'ідношеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. співвідношення — -я, с. Взаємне відношення, взаємний зв'язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ. Балансові співвідношення — обчислювані на підставі балансу підприємства показники, що містять інформацію про його фінансовий стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. співвідношення — Стосунок, див. відношення, відносини Словник чужослів Павло Штепа
  6. співвідношення — СПІВВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємне відношення, взаємний зв'язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ. Останнім часом багато написано з приводу розуміння співвідношення творчого методу і світогляду художника (із журн. Словник української мови у 20 томах
  7. співвідношення — Співвідно́шення, -ння; -шення, -но́шень і -шеннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)