1. Словник української мови в 11 томах

співдоповідач

СПІВДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто виступає із співдоповіддю.

Володимир Ілліч піддав критиці позицію Каменєва, який виступав співдоповідачем у питанні про поточний момент (Ком. Укр., 3, 1967, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співдоповідач — співдопові́да́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співдоповідач — -відача, ч. Той, хто виступає зі співдоповіддю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співдоповідач — СПІВДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто виступає із співдоповіддю. Словник української мови у 20 томах