співка
СПІ́ВКА, и, ж., рідко. Те саме, що спі́ванка.
— Ось нехай Максим буде виводити,— казав один,— ви не дивіться, що на співці він іззаду стоїть та куняє (Вас., І, 1959, 101);
Євген Панасович.. прискорював підготовку свого хору. Відбувалися останні співки (Речм., Весн. грози, 1961, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співка — Спілка [XI] Словник з творів Івана Франка
- співка — спі́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- співка — -и, ж., рідко. Те саме, що співанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співка — Співанка, проба Словник чужослів Павло Штепа
- співка — СПІ́ВКА, и, ж., рідко. Те саме, що спі́ванка. – Ось нехай Максим буде виводити, – казав один, – ви не дивіться, що на співці він іззаду стоїть та куняє (С. Васильченко); Євген Панасович .. прискорював підготовку свого хору. Відбувалися останні співки (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах