1. Словник української мови в 11 томах

співробітниця

СПІВРОБІ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до співробі́тник.

— Оце, товариші, наша нова співробітниця,— сказав Крушина (Жур., Нам тоді.., 1968, 24);

Вчора я зовсім несподівано, через люди, довідалась, що мій «Атта Троль» вже друкується у «Віснику».. Редакція сього шановного журналу, де я маю честь вважатися постійною співробітницею, певне, чекає, аж я пошлю передплату, і через те мені книжок не посилає (Л. Укр., V, 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співробітниця — співробі́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співробітниця — -і. Жін. до співробітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співробітниця — СПІВРОБІ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до співробі́тник. – Оце, товариші, наша нова співробітниця, – сказав Крушина (С. Журахович); Вчора я зовсім несподівано, через люди, довідалась, що мій “Атта Троль” вже друкується у “Віснику” .. Словник української мови у 20 томах
  4. співробітниця — Співробі́тниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. співробітниця — Співробітниця, -ці ж. Сотрудница. Желех. Словник української мови Грінченка