спізнити

СПІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал. Спізнитися.

Вас прошу вибачити мені сю дряпанину, але хочу завтра раненько з Неаполя відправити, бо вже й так спізнила (Л. Укр., V, 1956, 412).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнити — спізни́ти дієслово доконаного виду спізнитися діал. Орфографічний словник української мови
  2. спізнити — -ню, -ниш, док., діал. Спізнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізнити — СПІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал. Спізнитися. Вас прошу вибачити мені сю дряпанину, але хочу завтра раненько з Неаполя відправити, бо вже й так спізнила (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах