спільнослов’янський

СПІЛЬНОСЛОВ’Я́НСЬКИЙ, а, е. Спільний для всіх слов’янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов’янських племен, поширювався на всі слов’янські племена.

У давньоукраїнському письмі вживали слово «паздерник». Воно утворилося від спільнослов’янського слова «паздер» — костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону (Наука.., 10, 1973, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me