сребро

СРЕ́БРО, а, с., заст., поет. Срібло.

Козаки на коні сідали,.. Сребро і злото турецькеє.. забирали (Укр.. думи.., 1955, 15);

— Чорт бери й сребро, як жить не добро (Барв., Опов.., 1902, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сребро — сре́бро іменник середнього роду срібло поет., арх. Орфографічний словник української мови
  2. сребро — -а, с., заст., поет. Срібло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сребро — СРЕ́БРО, а, с., заст., поет. Срібло. Козаки на коні сідали, .. Сребро і злото турецькеє .. забирали (з думи); – Чорт бери й сребро, як жить не добро (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах