сріберний

СРІ́БЕРНИЙ, а, е, поет. Те саме, що срі́бний.

Сьомгу сріберну, пудову добре, друзі, поводить, заморити на припоні (Гонч., Вибр., 1959, 273);

Дорога іде попід лісом. Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі. Сріберний, світлий, притихлий (Гончар, II, 1959, 136);

*Образно. Дощ співучий взявся прясти Сріберну пряжу нивам (Стельмах, V, 1963, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сріберний — -а, -е, поет. Те саме, що срібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сріберний — СРІ́БЕРНИЙ, а, е, поет. Те саме, що срі́бний. Сьомгу сріберну, пудову добре, друзі, поводить, заморити на припоні (І. Гончаренко); Дорога іде попід лісом. Весь ліс – в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі. Сріберний, світлий, притихлий (О. Словник української мови у 20 томах
  3. сріберний — Сріберний, -а, -е = срібний. Твій сріберний перстень. Гол. IV. 428. Словник української мови Грінченка