сріблолюбець
СРІБЛОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець.
Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (Ів., Таємниця, 1959, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сріблолюбець — сріблолю́бець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- сріблолюбець — -бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сріблолюбець — СРІБЛОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах