срібряний
СРІБРЯНИ́Й, а́, е́, діал. Срібний (у 1, 3-7 знач.).
Та чого там [на столах] і не було! Миски і тарілки, і ножики з виделками, і ложки, усе ж то срібряні (Кв.-Осн., II, 1956, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібряний — СРІБРЯНИ́Й, а́, е́, діал. Срібний (у 1, 3–7 знач.). Та чого там [на столах] і не було! Миски і тарілки, і ножики з виделками, і ложки, усе ж то срібряні (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- срібряний — -а, -е, діал. Срібний (у 1, 3-7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови