срібряний

СРІБРЯНИ́Й, а́, е́, діал. Срібний (у 1, 3-7 знач.).

Та чого там [на столах] і не було! Миски і тарілки, і ножики з виделками, і ложки, усе ж то срібряні (Кв.-Осн., II, 1956, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. срібряний — СРІБРЯНИ́Й, а́, е́, діал. Срібний (у 1, 3–7 знач.). Та чого там [на столах] і не було! Миски і тарілки, і ножики з виделками, і ложки, усе ж то срібряні (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  2. срібряний — -а, -е, діал. Срібний (у 1, 3-7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови