ссання
ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти.
Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (Конярство, 1957, 98);
У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ссання — сса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ссання — ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти. Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (з навч. літ.); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ссання — -я, с. Дія за знач. ссати. Великий тлумачний словник сучасної мови