стаканчик
СТАКА́НЧИК, а, ч.
1. Зменш. до стака́н 1.
Марина од хвилювання аж на місці не встоїть. Допомагає Тоні: налила в стаканчик з баклаги води. Петро прийняв порошок (Головко, І, 1957, 466);
// Невелика посудина циліндричної форми.
Паперовий стаканчик для морозива.
2. розм. Те саме, що стака́н 1.
— Та хоч стаканчик випийте! Я вам сюди принесу стакан, — сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стаканчик — стака́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стаканчик — СТАКА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до стака́н 1. Марина од хвилювання аж на місці не встоїть. Допомагає Тоні: налила в стаканчик з баклаги води (А. Головко); // Невелика посудина циліндричної форми. Паперовий стаканчик для морозива. 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- стаканчик — -а, ч. 1》 Зменш. до стакан 1). || Невелика посудина циліндричної форми. 2》 розм. Те саме, що стакан 1). 3》 Чарка. Великий тлумачний словник сучасної мови